Олеся Калинич

8 января в 10:04 · 

Не без іронії :)

...Часом думаю, що ніколи нічого в нашій освіті не зміниться...
Учителям підвищили зарплату, але вони сказали, що інфляція з'їла все - і зарплата в реальності не зросла.
Учителі відвідали майстер-класи, тренінги тощо, захопилися "яка молодець учителька\учитель, що робить так", повернулися до своїх класів, більшість тихенько згасла зразу, а інші - поступово (звичайно, є винятки).
Почули, що вводиться добровільна сертифікація вчителів і - ой лишенько! - побачили знущання, зневагу й недовіру.

Єдине, з чим погоджуються всі вчителі, - потрібні зміни.
Насправді ці зміни починаються тільки з учителя: чиновники можуть придумати диво-реформу, ідеально її розписати. Можуть назвати вчителя тьютором, коучем, наставником - ким завгодно. Але й від цього теж нічого не зміниться: у школі не діє принцип (перефразую старий мультик) "як човен назвеш, так він і попливе". Якщо педагоги не запалять дітей у своїх класах, дива не станеться. Насамперед треба мотивувати вчителя.
ЯК?
Зарплата. Оскільки питання зарплати нам, учителям, не підвладне, пропустимо його 😎.
Майстер-класи, тренінги... Учитель починається з настрою. А настрій - із натхнення. А натхнення - з надиху? Не завжди. Як показує досвід, інтерактивні лекції, майстер-класи, тренінги дають певний ефект, але не тривкий у часі. Чому? З одного боку, досвідчені вчителі думають "я це й так знаю", з іншого - менш досвідчені зневірюються "куди мені до неї". Існує третя версія - " вдома чоловік, діти - нема часу на ці іграшки" 🤨.
Підприємливість. Краще за тренінги вчителя мотивуватиме економічна вигода. Тут усе просто. Учитель - не тільки "невтомний садівник", "сіяч". Він власник інтелектуального скарбу - інформації. Якщо систематизувати досвід роботи, його можна продати. Для цього не обов'язково бути Святополком Фіолем (засновником слов'янського книговидання) - можна і в електронній формі продавати педагогічні родзинки (через хмару чи ел. адресу). До речі, такий бізнес не fata morgana, а реальність. До прикладу, учителька української мови та літератури Тетяна Парадовська так досить успішно поширює власні напрацювання (і безкоштовно також). Вигода подвійна: по-перше, матеріальна, а по-друге, ваш досвід поширюватимуть 😎 .
Повірте, якщо ви можете писати коментарі безнадії й зітхання до різних постів, то точно здатні створити й щось корисне 😇. Хоча... однозначно: стогнати легше й простіше 😇.
Учителі важливі. Як не банально чи, може, утопічно звучить, насправді держава завжди розуміла, що вчителі важливі ... особливо тоді, коли використовувала освітян як засіб пропаганди й маніпуляції. Наприклад, мої батьки пригадують, як за радянських часів учителі під час Різдвяних свят мали чергувати на нічних вулицях і ловити колядників - школярів-порушників...
Дійсно, учителі - потужна сила. Важливо, щоб кожен почував себе не приниженим, забутим, а потрібним, причетним до великої справи. Нехай викладає у далекій гірській школі, де в класі 8 учнів. Але він навчає цих 8 учнів - 8 людей. Так, без одного вчителя держава не збідніє, але збідніють ці 8 школярів - дітей, у яких є батьки... Якщо вчитель почуватиме себе не потрібним державі, свою апатію передасть учням, а ті обов'язково поїдуть із нашої країни...як уже поїхали їхні батьки. Важливо розуміти значущість кожного.
Цінувати. Із захопленням читаємо про відомих педагогів ( і це прекрасно - вчитися в інших!), але, на жаль, зовсім не бачимо тих, які щодня творять непомітне диво в класі. Наш освітній простір рясніє активними, не байдужими до своєї справи іменами. Це - вчителі (викладачі) зі звичайних традиційних державних навчальних закладів. Вони готові популяризувати колег, із скромністю замовчуючи свої достоїнства. Вони оприлюднюють власні напрацювання в мережі тільки для того, щоб інші могли використати готовий матеріал на уроці. Щодня тисячі вчителів комунікують, щоб завтра нашим дітям було комфортно в школі. Імена цих педагогів не відомі загалу. Саме про таких учителів міні-енциклопедія (поки що міні) - сторінка в блозі (http://olesya12142111.blogspot.com/p/blog-page_82.html) , де в статтях про охочих зібрано матеріали та покликання. Дякую кожному, хто погодився стати учасником "енциклопедії", адже це своєрідний виклик - заявити про себе, усвідомлюючи, що тебе не завжди похвалять, зрозуміють. Мета енцикопедії - не пошук найкращого вчителя, не вимога оформити методичні напрацювання, а знайомство з педагогами з різних куточків нашої країни, які не лише готові до змін, а вже давно змінюють освіту; такі зірочки запалюють і надихають.
Батьки. Яким би мотивованим не був учитель, наша дитина буде схожа не на нього, а на нас: нашу поведінку вдома, наше ставлення до родини, наше вміння бути відповідальним, чуйним, нашу здатність дотримувати слова переймає НАША дитина.

...Проблема шкільної освіти не в тому, що "діти погані". Не в тому, що нема чудодійної реформи. А в тому, що багато з нас шукає самовиправдання. Ми кричимо про "свободу вчителю", а насправді на наших уроках її у стократ більше, ніж у чиновницьких кабінетах 😇.
https://www.infokava.com/…/69269-olesya-kalinich-motivuvati…

Чому я не хочу працювати в школі?

olesya12142111.blogspot.com

Люба Олесю! Дякукю Вам за те , що ви говорите вголос про речі, які відбуваються у сучасній школі (маю на увазі статус учителя і ставлення школярів та їх батьків до навчання). Нам вистачає хоробрості тихо шептатись у шкільних коридорах. А щодо престижності - минулого року у нас працювала молодий спеціаласт, пішла у відпустку підпрацьовувати майстром із манікюру, "за день отримувала стільки, скільки у класі за тиждень",- у школу вона більше не повернулася.

Чому я не хочу працювати в школі?

Олеся Калинич

6 ч · 

Чому я не хочу працювати в школі?
Навчальна програма не цікава мені як учителеві, то як можу зацікавити підлітків?
Усвідомлюю, що велика частина з того, що розказую дітям, у житті їм ніколи не знадобиться, діти це теж розуміють. Логічне запитання: для чого витрачати час?
В університеті я вчила методику викладання предмета - теорію, яку не можу застосувати на уроці практично. Дітям у класі байдуже, скільки методів і прийомів ти знаєш. На уроці вчитель повинен УМІТИ, а не просто знати.
У 9 класі дала учням завдання - роботу зі створенням електронної пошти. Навмисно детально не пояснила хід: учні мають доступ до інтернету, цікаво було, як зуміють знайти підказки. Шок перший: півкласу не додумалося "загуглити" завдання. Шок другий: у ХХІ столітті діти, які мають сторінки в соцмережах, а відповідно - уміють зареєструватися, електронну пошту створюють аж у 9 класі? Це треба вчити в 3-4 класі.
Відповідальність за результати ЗНО. Не всі учні можуть досконало вивчити всі предмети. А вчитель відповідальний за високі результати всіх у класі.
Зарплата. Без стажу, категорії, звання зарплата "покриє" витрати на книги, зошити, крейду, блузку й спідницю, у якій прийду до школи. А інше?
Це не мої думки, а студентки п'ятого курсу, яка в І семестрі проходила педпрактику (учитель інформатики) в школі. Я хотіла загітувати свою колишню ученицю (творчу, здібну, комунікабельну, товариську) йти працювати до школи... Дівчина обіцяла подумати...
А я от теж думаю: якщо такі, як вона, не хочуть бути вчителями, то хто хоче?

Олеся Калинич во внутреннем конфликте.

23 мин. · 

Зірочками, червоною ручкою,
усмішками й нахмуреними бровами,
нагородами, похвалами й немилістю
я навчаю дітей підкоряти свою волю
наперед визначеній системі субординації.
Джон Тейлор Гатто

Ця невеличка книжечка їздила зі мною і в Запоріжжя, і в Київ, і у Львів; усе ніяк не могла її прочитати (провокативна назва відштовхувавала, цікавість брала гору, урешті-решт перемогла думка, що видавництво "Літопис"
завжди порушуєє актуальні освітні проблеми) - "Прихована програма обов'язкової шкільної освіти. Отуплення" Джона Тейлора Гатто (учителя з понад 30-річним стажем роботи).
Зараз часто вживаємо сполуки "школа успіху", "школа радості", "нова українська школа"...А чим є школа, на думку відомого у світі автора?
Школа=стандарт. Автор пропонує радикальні методи відмови від школи як від інституту, що не виправдовує своє призначення: за гаслами розвитку здібностей школа насправді "виготовляє" стандарти; не вчить бути частиною громади, натомість спонукає працювати на бали - оцінки.
Школа=байдужість. Учитель навчає дітей поринути в його уроки, захопитися, конкурувати, а коли задзвенить дзвінок, одразу наказує кинути все, навіть цікаве й дуже результативне, і йти на інший урок. Хіба це не байдужість до дитини?..
Школа=тюрма. "Як же з'явилися ці жахливі місця, ці "школи"?" - риторично запитує автор і далі додає: - Сьогодні життя наших дітей контролюють дві установи - телебачення і школа... Обидві перетворюють реальний світ мудрості, мужності, стриманості й справедливості на нескінченну постійну абстракцію".
Школа+реформа. "Справжня реформа школи можлива, але вона не повинна нічого коштувати. Більше грошей і більше людей лише зроблять цю хвору установу ще гіршою".
Школа=праця. Автор бачить вихід у новій програмі "Шкільна лабораторія", яку втілив підпільно, де кожен учень - багатий чи бідний, кмітливий чи не дуже - повинен 320 годин на рік відпрацювати у громадських проектах".

Школа=? Багато запитань виникає після прочитання книги. Якщо погодитися з автором, що школа обмежує, стандартизує, то, можливо, треба відмовитися й від юридичних законів, адже вони теж обмежують.
Чи готові ми, батьки, щоб наші діти працювали в громадських проектах 320 годин на рік (у книзі "Учитель-2.0" Гатто пояснює, що це волонтерство у різних проявах: допомога безхатченкам, прибирання громадських місць тощо)? Чи готові всі перейти на сімейне навчання? Чи готові взяти на себе відповідальність за навчання їхніх дітей батьки, коли для багатьох зручно, що "школа так виховала", "я віддав до школи, а ви там для того, щоб виховувати, вам за це платять"?

Учні. Наостанок. Джон Тейлор Гатто, учитель зі званням найкращого, гірко стверджує: "Діти, яких я навчаю, байдужі до дорослого світу...Діти, яких я навчаю, - залежні, пасивні й боязкі перед обличчям нових викликів". Багато в чому можна погодитися ...
...та серед дітей, яких навчаю я, багато творчих, активних, щирих і здатних на співчуття. Я це знаю :) .
P.S. Дякую Михайлові Комарницькому за автограф від видавця :)

Прихована програма обов'язкової шкільної освіти. Отуплення

Зірочками, червоною ручкою, усмішками й нахмуреними бровами, нагородами, похвалами й немилістю я навчаю дітей підкоряти сво...

OLESYA12142111.BLOGSPOT.COM

З Новим 2018 роком!!!

   Минув ще один рік - незвичайний, складний - і всі проблеми нехай залишаться у старому році.  2018 - рік Жовтого Собаки. Нехай буде він для всіх добрим, сповненим яскравих позитивних емоцій, несподіваних мандрівок і відкриттів.
Усім  миру - і в країні, і в родині, сімейного затишку, міцного здоровя - тоді зможемо подплати віс труднощі,  легкої роботи і належної оплати праці.
                                              Щасливого Нового року!!!