Про добровільну сертифікацію для педагогів (іншими словами - ЗНО для вчителів)

Олеся Калинич

29 мая в 15:21 · 

Слова Лілії Гриневич під час інтерв’ю для УНІАН про добровільну сертифікацію для педагогів (іншими словами - ЗНО для вчителів) уже вкотре викликали хвилю обговорень. Узагалі, словосполучення "ЗНО для вчителів" не може залишити освітян байдужими, тому, незважаючи на втому в кінці навчального року, очікування (а в когось уже й рефлексію) ЗНО для учнів, колеги завзято коментують цю тему. Часом вона обростає химерами й нагадує сюжети в найкращих традиціях фільмів жахів...😱 Щоб з'ясувати, наскільки "страшним" є ЗНО для вчителів, звернулася до Ruslan Gurak Руслана Гурака, голови Державної служби якості освіти (ДСЯО), очільника інстанції, яка якраз і відповідатиме за нашу з вами сертифікацію.
🔔Примітка. ДСЯО - служба, яка вже зовсім скоро - у 6 областях із нового навчального 2018-2019 року, а в 19 інших - із 1 січня 2019 року - проводитиме акредитацію навчальних закладів, славнозвісну сертифікацію й атестацю вчителів та затверджуватиме навчальні програми тощо.
Отже, для початку розставимо акценти: атестація й сертифікація вчителів - не одне й те ж.
✏Атестація - це ОБОВ'ЯЗКОВЕ визначення відповідності вчителя займаній посаді, рівню його кваліфікації, виявлення підстав для присвоєння титулів (ми добре знайомі з атестацією, бо проходимо її або строково раз у 5 років, або достроково). Атестація найближчим часом (кілька років - точно наразі невідомо) не скасовується.
✏Сертифікація (в народі - ЗНО для вчителів, старт заплановано через один навчальний рік - у 2019-2020 н.р.) має на меті виявити найбільш фахових учителів з метою більшої оплати їхньої роботи. На відміну від атестації, сертифікація буде ДОБРОВІЛЬНОЮ й дійсною три роки, три роки сертифікований учитель отримуватиме надбавку до зарплати (добровільною сертифікація буде також протягом кількох років, як ЗНО для учнів на початку його існування; певний час сертифікація існуватиме паралельно з атестацією, доки поступово не витіснить її).
🖊Сертифікація складатиметься з двох етапів:
1. 🖊Тестування з фаху, методики й вікової психології, яке проводитиме УЦОЯО. До речі, наразі проекту про сертифікацію нема (він на стадії напрацювання), тому зараз не відомо, ні якою буде програма сертифікації, ні перелік тем для підготовки до тестування, ні кількість завдань узагалі; ні навіть як складатимуть тестування вчителі, наприклад, фізичної культури. Коли проект буде готовий, його, звичайно ж, винесуть на громадське обговорення.
2.🖊 Моніторинг практичної роботи вчителя. Представник ДСЯО (інспектор) або директор школи повинен відвідати навіть без попередження урок (уроки) вчителя, що сертифікується, щоб перевірити, як працівник втілює теорію, яку склав у формі тестування. Ідеться не про відкрите заняття як зазвичай театралізоване чи добре продумане дійство, а про щоденний урок.
🖊🖊До речі, ДСЯО буде аналізувати абсолютно всю діяльність учителя: майстер-класи, лекції, які він провів; його фахові публікації і навіть ведення блогу (що мені, наприклад, дуже приємно); участь в освітянських заходах.

Коли порушують тему ЗНО для вчителів, у багатьох колег виникає обурення: мовляв, я складу ЗНО, але після високопосадовців і чиновників узагалі. "Без жодних проблем, - коментує Руслан Гурак. - Я готовий пройти ЗНО, яке включатиме питання мого роду занять, навіть без підготовки". До речі, голова ДСЯО без вагань погоджується пройти ЗНО й з української мови та літератури без підготовки (може, колеги, наступного року треба буде нагадати, щоб пан Руслан устиг зареєструватися? :) ). Також Руслан Васильович ділиться спогадом: "Років 5 тому, коли точилися дискусії з приводу якості тестів, хотів скласти ЗНО з усіх предметів, щоб довести: тести ЗНО посильні для всіх".

Можна довго дискутувати з приводу тестів для педагогів, але, справді, щоб уникнути подвійних тлумачень, ЗНО треба скласти не тільки вчителям, а й керівникам навчальних закладів, чиновникам (у тому числі й інспекторам), ну, і, звичайно, голові ДСЯО :) .

Олеся Калинич испытывает благодарность.

Олеся Калинич испытывает благодарность.

25 мая в 14:50 · 

2017-2018 навчальний рік незаплановано виявився марафоном, старт у якому взяла ще в червні, розпочавши роботу над зошитами, а закінчила 22 травня в Києві (хоча ні, закінчиться марафон у шкільному таборі, де мене призначили на посаду аніматора для своїх десятикласників :) ).

Улюблені діти в рідній школі вимагали бути в тонусі - так з'явилися ще одні міні-конспекти, які залишилося доповнити й оформити в окремі зошити. Енциклопедія, на яку витрачаю багато часу, запрошуючи \переконуючи\умовляючи колег долучатися до проекту й ділитися досвідом, аби заперечити думку, що наші вчителі й освіта - безнадійні. А ще - форуми, майстер-класи, семінари, лекції, учнівські олімпіади, "Учитель року-2018"... і підручник, співатором якого маю честь бути :) . Про все згадане й не тільки, звичайно ж, писала в блозі :) . Я б і сьогодні не оглянулася на рік, що минає, якби не приємний сюрприз: на святі Останнього дзвоника вручили відзнаку Закарпатської обласної ради та Закарпатської державної адміністрації "За розвиток Закарпаття".
Дякую за довіру й розумію, що вона завжди зобов'язує не зупинятися. Хоча якраз зупинятися й не збираюся :) .
Дякую всім людям, які невидимими янголами стоять за моїми плечима: дітям, родичам і друзям, колегам, моїм Учителям, знайомим, прихильникам і навіть тим, яким я зовсім не до душі, - ви всі надихаєте й робите тією, якою без вас не могла б бути :) .

Семінар у Жовкві

       Семінар, що відбкувся у Жовкві 10 травня, безперечно, не був звичайним чи буденним. Організований за підтримки Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський  обласний інститут післядипломної педагогічної освіти", відділу освіти Жовківської районної адміністрації та творчого об.єднання "Соняшник" зібрав у школі №3 М. Жовкви учителів української мови і літератури та зарубіжної літератури з усієї області.
      Мета семінару- розвязання комплексу завдань щодо підготови вчителів до здійснення діяльності у форматі Нової української школи , пошуки шляхів підвищення результатів ЗНО, формування гуманістичного світогляду учня як самодостатньої особистості, європейця і патріота.
         Як Земля обертається навколо сонця, так усе оберталося навколо Всеукраїнської українознавчої  гри "Соняшник"  (Адреса сайту http://gra-sonyashnyk.com.ua ). Так, цей захід можна назвати рекламним, бо кожен з доповідачів надавав переконливі аргументи для участі в цій грі.  Але крім того, тут було надзвичайно багато корисної інформації, на пошуки якої у повсякденному житті витратиш "купу часу", і то немає певності, що досягнеш успіху.
            Найбільш емоційним був виступ Юрія Івановича Кавбасенка - тоді я зрозуміла, чому колега ,  вчитель зарубіжної літератури, говорила про нього з таким захопленням.
     Але я їхала на семінар, бо  доповідачем був пан  Дмитро Дроздовський.
     "Нехай у Вашому житті трапляються дива - світлі й приємні. Будьте успішні!"- такі слова написав пан Дмитро, автор ( у співпраці  з Олесею Калинич)  робочого зошита з української мови для 9 класу.
     І справді, ще зовсім недавно це видавалося для мене чимось неймовірним - побачити самого Дроздовського, який є головою журі Всеукраїнського конкурсу " Учитель року". А дізналася про це з публікацій  Олесі Калинич, за якою стежу (можливо, не зовсім доречне слово) від минулої осені, коли тільки планувала створити блог. Тепер постійні перегляди та поширення її статей  стали для мене необхідністю.
      Олеся Калинич - Заслужений учитель України, переможець конкурсу "Учитель року-2015". Читаючи її публікації, у мене виникає питання:  Ви коли-небудь відпочиваєте?
Такий пласт роботи, який видала "на-гора" ця людина, далеко не кожному під силу. Це вчитель, який знає школу не з трибуни, а з шкільної парти, це учитель- практик, у  якого можна перейняти дуже багато і використовувати у своїй роботі, бо пані Олеся щиро ділиться досягненнями на сторінках блогу.
     Результатом спільної праці Олесі Калинич та Дмитра Дроздовського є робочі зошити з української мови та літератури для 9 класу. Я раніше бачила презентацію зошита  на каналі  https://www.youtube.com/watch?v=7FvxZ7bzA6I. І їхала на семінар із надією, що зможу його придбати.  Мої сподівання справдились.  Це зошит і для контрольних робіт, і для підготовки ЗНО, алецей зошит цікавий, оригінальний для учнів, і , безперечно, полегшує роботу вчителю.
     Колеги вже переглянули зошити і роблять замовлення. Сподіваюся, що доля дасть можливість зусрітися  з  Олесею Калинич.

 

   Адреса сайту http://gra-sonyashnyk.com.ua .

Олеся Калинич 12 травня у Львові Всеукраїнський фестиваль "Сонячні пелюстки"

   12 травня у Львові Всеукраїнський фестиваль "Сонячні пелюстки", організований видавництвом "Соняшник", подарував радість зустрічі з освітянами з різних регіонів (представниками Міністерства освіти й науки України, методистами обласних та районних, міських відділів освіти, учителями).
 Перший мій виступ присвячений зошитам із мемами для 9 класу, другий - зошитам для 10 класу, а третій - "кухні" ментальних карт (майстер-клас).
   Примітка. Насправді я готувала один виступ, але (уже традиційно :) ) не обійшлося без курйозу: Дмитро Дроздовський, співавтор зошитів, замість запланованих 20 хвилин, півтори години натхненно говорив про реалізацію ключових компетентностей на сучасному уроці української літератури (відповідно забрав мій час:) ). Організаторам фестивалю довелося імпровізувати й виділити мені аж три виступи (дорогий Юрію Олександровичу, перепрошую, що забрала Ваш час) :). 

  Частина перша. Зошити з української мови та літератури для 9 класу (автори                  Д. Дроздовський, О. Калинич), його плюси й недоліки. 
   Ще до Концепції Нової української школи й до самого поняття НУШ учителі розуміли, що уроки мають бути емоційні; уроки – не для вчителя, а для учня й орієнтовані на особистість – так, напевно, й народилося в педагогіці поняття дитиноцентризму.

   Коли ми починали створювати зошити з мемами, розуміли, що йдемо на ризик: так, хочемо викликати в дітей емоції і сподобатися учням, тому й намагалися говорити їхньою мовою. Ми добре розуміли, що такий хід може не спрацювати, якщо діти відчують нещирість – це викличе не симпатію, а цілковиту байдужість. У чому полягав ризик? Як відомо, мем – інтерпретація відомого зображення (у нашому випадку герої мультфільма – minions) через аналогії й асоціації - такий собі постмодерний ефект іронії та пародіювання. Але місяці роботи з зошитами з мови й літератури в 9-Б довели, що ми обрали правильний шлях. Наприклад, для мене однією з найвищих оцінок став коментар учениці в Інстаграмі - захоплення "мемасиками" :) .
  Вирішила не знайомити присутніх із рубриками зошита, а зупинитися на практичних аспектах використання його на уроках української мови й літератури. Щоб відійти від "абстрактної" розповіді, разом із 9-Б записали відеофрагменти роботи з зошитами на уроках: використання QR-кодів, вивчення біографії письменника, аналіз сюжету через малюнок та інші. До речі, відео не професійне й не є інсценованим: учні міркують і помиляються, сміються і заперечують думки вчителя (якщо діти дозволять, відео буде опубліковане).
  Звичайно, зошит має і переваги, і свої недоліки. Оскільки зошит створений для учнів, то насамперед треба врахувати їхні думки й побажання.
  Отже, ми плануємо  відредагувати зошити для 9 класу:

• виправити неточності в деяких тестах і відповідях; 
• зняти рубрику «Написати вчителеві» (жоден учень у 9-Б за півроку не скористався цим видом роботи); 
• передбачити місце для нотаток; також у малюнках за сюжетами  залишити місце для власної творчості; 
• додати бланки А (у форматі ЗНО) для відповідей на тести;
• контрольні тести видати окремим додатком, який зберігатиме вчитель; 
• розширити «шкалу» оцінювання вчителя (на прохання учнів).

  P. S. Дякую колегам зі Львова за запрошеня на майстер-клас із зошитами з української мови та літератури (автори Д. Дроздовський, О. Калинич) - уже будуємо плани на серпень :) . Тішуся із нових знайомств із однодумцями з різних регіонів нашої країни, бо так приємно чути, що мій блог читають :) . 

  P.S. P.S. Дякую за комплімент Соняшнику Юрієві Морщавці, який уважає, що в мене класні діти, амбіційні, вільні й незалежні :) . Також дякую Андрієві Панченкову, який уважно слухає моїх учнів та розуміє мовну ситуацію Закарпаття.

  P.S. P.S.  P.S. Дякую організаторам за фестиваль - за торжество духу й сонця сердець. Завдяки Соняшникам відбувається живе спілкування, яке є не просто обміном досвіду однодумців, а джерелом енергії, наснаги, підтримки.

Олеся Калинич Що почитати, або Проект Закону про загальну середню освіту

пʼятниця, 4 травня 2018 р.

Що почитати, або Проект Закону про загальну середню освіту

 

  Концепція Нової української школи два роки тому викликала хвилю обговорень, адже, і справді, стала свіжим явищем в українській освітній темі. Восени прийнято Закон про освіту, який теж не залишив нікого байдужим (особливо стаття про мову). А  2 травня МОН винесло для громадського обговорення проект Закону "Про повну загальну середню освіту".
    Загалом проект Закону - цікаве чтиво, правда, у багатьох моментах дуже схожий на попередній. Звичайно, крім знань, тепер в ідеалі наші учні повинні зі школи вийти зі сформованими ключовими компетентностями (комунікативна, математична, підприємливість, екологічна тощо). 

  У Законі добре прописано, яким має бути навчальний заклад і навчально-освітній процес. Та мене як практика цікавить ще й інший момент - наповнюваність класів (чи може  бути вчитель однаково уважним протягом уроку до кожного учня, якщо у класі їх 30?).  Устатті 12 (формування класів (груп) у закладах загальної середньої освіти), частині другій зазначено: "Кількість учнів у класах (наповнюваність класів) не може бути менше п’яти осіб та перевищувати 30 осіб". Значить, може (?).

  У час, коли бал перестає бути єдино правильним критерієм знань, доречною є стаття 17 (оцінювання результатів навчання учнів та їх атестація), частина 4, зокрема: "За вибором закладу освіти формувальне (поточне) та семестрове оцінювання може здійснюватися за 12-бальною шкалою оцінювання або за власною системою оцінювання результатів навчання учнів.

     ....
    У випадку запровадження власної системи оцінювання результатів навчання учнів відповідна система закладу повинна мати правила переведення до оцінювання за 12-бальною шкалою".

   В 11 класі ДПА проходить у форматі ЗНО. Як відомо, ЗНО не перескладається. Чи не потребує уточнення стаття 18 (документи про освіту) у частині третій?
"3. У разі непроходження річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації після завершення навчання за освітньою програмою особа має право впродовж місяця повторно пройти річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію. У разі повторного непроходження річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада до початку нового навчального року вирішує питання щодо визначення форм та умов подальшого здобуття такою особою загальної середньої освіти". Можливо, варто уточнити клас (4 і 9), у якому допускається повторна ДПА?

   І, звичайно, Закон про загальну середню освіту неможливий без нас, учителів. За Законом, учитель має бути своєрідним моральним орієнтиром у суспільстві. У статті 22 (педагогічні працівники), частині першій зазначено: "1. Педагогічним працівником може бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, вільно володіє державною мовою (для громадян України), здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки".
 От тільки цікаво, чи готове суспільство поважати вчителя?
  І далі у цій же статті: "3. Педагогічні працівники зобов’язані:
...використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону;
забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту»". 

   Як би ми не перекладали відповідальність за виховання дітей на батьків, не тільки навчаємо, а й виховуємо, тому багато огріхів і гріхів наших випускників - і на нас, колеги. Ми відповідальні за тих, кого недовчили. 

P.S.Коли читаєш проект Закону (зауваження та пропозиції можна надсилати до 1 червня 2018 року на електронну адресу: zakon@mon.gov.ua), не покидає відчуття: десь уже подібне чула.

 

...Чи зможемо змінити школу, якщо в Законі (у розділі "Учасники освітнього процесу) особливих змін нема? Хоча... усе в наших руках, чи не так? :)

А в яку реформу повірили б Ви? (результати опитування) Олеся Калинич о вівторок, травня 01, 2018

А в яку реформу повірили б Ви? (результати опитування)

Навчальний рік стрімко мчить до завершення - настає час для підсумків. Протягом кількох тижнів тривало опитування про ставлення до Нової української школи читачів блогу, не байдужих до теми освіти. Деякі результати (принаймні для мене) вкрай несподівані :) .

• Так, голосування анонімне, але цікаво б побачити шістьох людей (можливо, познайомитися), які вважають НУШ найкращою з усіх реформ, а позитивні результати вже є сьогодні. Думаю, це люди, які пережили багато реформ і мають досвід порівнювати; вони або відчайдушні оптимісти, або...творці реформи :) . 
• 35% опитаних переконані, що свобода вчителя, можливість вибору сприятимуть зростанню знань і вмінь учнів. До речі, я не голосувала, щоб не спотворювати результати, але обрала б теж цю позицію (як слоган у рекламі: свобода надає крила :) ). 
• 34% уважають, що всі ідеї НУШ теоретично дуже позитивні, але втілити їх у життя неможливо через брак коштів для створення пристойної матеріальної бази в школах. Важко не погодитися. Але є хороші учні й учителі в бідних школах. І є ...преценденти в заможних навчальних закладах. З досвіду: до 2012 року в моєму кабінеті не було мультимедійного комплексу - учні дуже добре склали ЗНО з української мови та літератури (18 гімназистів отримали бал 190 й вище). Матеріальне вирішує багато. Але не все. НУШ - це вчитель.
• 8% зауважують, що НУШ не підтримують самі вчителі, адже їм доведеться більше працювати. Можливо, й так, але судячи з хвилі EdCamp, яка котиться Україною, з освітянських форумів, з потужної активності колег з усієї країни маю надію, що 8% респондентів можуть помилятися :) Тільки троє людей (це навіть не всі шість, що вірять у досконалість реформи) сподіваються, що дитиноцентроване навчання стане причиною українського освітнього дива. 
• 35% підтримують  ідею дитиноцентризму, але переконані, що реалізована в класах, де 30 учнів, вона не буде ніколи. Думаю, так мислять учителі-практики, бо насправді не завжди можливо бути помічником кожної дитини протягом 45 хвилин і встигнути подати тему.
• 14% скептиків уважають, що дитиноцентризм сприятиме відсутності дисципліни, а без дисципліни навчання нема. 
• 11% прогнозують, що свобода вибору призведе до хаосу, адже, на жаль, не кожен учитель є фахівцем. 
• 35 % партнерство "учитель-учень-батьки" в умовах сьогодення неможливе, адже багатьох батьків також треба перевиховати. 
• 10% - прагматично-орієнтовані: головне - добре скласти ЗНО, а не гратися в НУШ, інакше дитина не вступить до ВНЗ. 
• І на завершення - шестеро опитаних пережили багато реформ, переживуть і цю. 

   А насправді... Насправді, не важливо, як ми називаємо школу - нова чи стара, реформована чи ні, - головне, щоб у ній був здоровий клімат, учителі, які люблять свою роботу, і діти, які дозволяють себе любити :)...Напевно, і я навчалася колись у Новій українській школі :) .

   P.S. ...Так захотілося на уроки... :)

Батьки й діти: як народжуються "рослини"Олеся Калинич

Олеся Калинич

11 ч · 

😶 "Коли я повертаюся зі школи, то не виходжу зі своєї кімнати. Батьки сваряться: "Ти як кімнатна рослина". Парадокс: коли хочу їм щось розповісти, вони мене просто не слухають, тільки вдають. Так народжуються "рослини" ,- це уривок із твору дев'ятикласниці. - Агов, учені, лікарі, можновладці - просто дорослі! Ви говорите, що діти вас не чують? Можливо, просто навпаки?"
І - як продовження - думка з іншого твору: "Дорослі не те що нас чи одне одного - вони себе не чують".

Батьки й діти: як народжуються "рослини"

У """" "Коли я повертаюся зі школи, то не виходжу зі своєї кімнати. Батьки сваряться: "Ти як кімнатна рослина". Парадокс: коли хочу їм щ...

OLESYA12142111.BLOGSPOT.COM