А в яку реформу повірили б Ви? (результати опитування) Олеся Калинич о вівторок, травня 01, 2018

А в яку реформу повірили б Ви? (результати опитування)

Навчальний рік стрімко мчить до завершення - настає час для підсумків. Протягом кількох тижнів тривало опитування про ставлення до Нової української школи читачів блогу, не байдужих до теми освіти. Деякі результати (принаймні для мене) вкрай несподівані :) .

• Так, голосування анонімне, але цікаво б побачити шістьох людей (можливо, познайомитися), які вважають НУШ найкращою з усіх реформ, а позитивні результати вже є сьогодні. Думаю, це люди, які пережили багато реформ і мають досвід порівнювати; вони або відчайдушні оптимісти, або...творці реформи :) . 
• 35% опитаних переконані, що свобода вчителя, можливість вибору сприятимуть зростанню знань і вмінь учнів. До речі, я не голосувала, щоб не спотворювати результати, але обрала б теж цю позицію (як слоган у рекламі: свобода надає крила :) ). 
• 34% уважають, що всі ідеї НУШ теоретично дуже позитивні, але втілити їх у життя неможливо через брак коштів для створення пристойної матеріальної бази в школах. Важко не погодитися. Але є хороші учні й учителі в бідних школах. І є ...преценденти в заможних навчальних закладах. З досвіду: до 2012 року в моєму кабінеті не було мультимедійного комплексу - учні дуже добре склали ЗНО з української мови та літератури (18 гімназистів отримали бал 190 й вище). Матеріальне вирішує багато. Але не все. НУШ - це вчитель.
• 8% зауважують, що НУШ не підтримують самі вчителі, адже їм доведеться більше працювати. Можливо, й так, але судячи з хвилі EdCamp, яка котиться Україною, з освітянських форумів, з потужної активності колег з усієї країни маю надію, що 8% респондентів можуть помилятися :) Тільки троє людей (це навіть не всі шість, що вірять у досконалість реформи) сподіваються, що дитиноцентроване навчання стане причиною українського освітнього дива. 
• 35% підтримують  ідею дитиноцентризму, але переконані, що реалізована в класах, де 30 учнів, вона не буде ніколи. Думаю, так мислять учителі-практики, бо насправді не завжди можливо бути помічником кожної дитини протягом 45 хвилин і встигнути подати тему.
• 14% скептиків уважають, що дитиноцентризм сприятиме відсутності дисципліни, а без дисципліни навчання нема. 
• 11% прогнозують, що свобода вибору призведе до хаосу, адже, на жаль, не кожен учитель є фахівцем. 
• 35 % партнерство "учитель-учень-батьки" в умовах сьогодення неможливе, адже багатьох батьків також треба перевиховати. 
• 10% - прагматично-орієнтовані: головне - добре скласти ЗНО, а не гратися в НУШ, інакше дитина не вступить до ВНЗ. 
• І на завершення - шестеро опитаних пережили багато реформ, переживуть і цю. 

   А насправді... Насправді, не важливо, як ми називаємо школу - нова чи стара, реформована чи ні, - головне, щоб у ній був здоровий клімат, учителі, які люблять свою роботу, і діти, які дозволяють себе любити :)...Напевно, і я навчалася колись у Новій українській школі :) .

   P.S. ...Так захотілося на уроки... :)