Прихильники

четвер, 31 травня 2018 р.

Олеся Калинич испытывает благодарность.


Олеся Калинич испытывает благодарность.
2017-2018 навчальний рік незаплановано виявився марафоном, старт у якому взяла ще в червні, розпочавши роботу над зошитами, а закінчила 22 травня в Києві (хоча ні, закінчиться марафон у шкільному таборі, де мене призначили на посаду аніматора для своїх десятикласників  ).
Улюблені діти в рідній школі вимагали бути в тонусі - так з'явилися ще одні міні-конспекти, які залишилося доповнити й оформити в окремі зошити. Енциклопедія, на яку витрачаю багато часу, запрошуючи \переконуючи\умовляючи колег долучатися до проекту й ділитися досвідом, аби заперечити думку, що наші вчителі й освіта - безнадійні. А ще - форуми, майстер-класи, семінари, лекції, учнівські олімпіади, "Учитель року-2018"... і підручник, співатором якого маю честь бути  . Про все згадане й не тільки, звичайно ж, писала в блозі  . Я б і сьогодні не оглянулася на рік, що минає, якби не приємний сюрприз: на святі Останнього дзвоника вручили відзнаку Закарпатської обласної ради та Закарпатської державної адміністрації "За розвиток Закарпаття".
Дякую за довіру й розумію, що вона завжди зобов'язує не зупинятися. Хоча якраз зупинятися й не збираюся  .
Дякую всім людям, які невидимими янголами стоять за моїми плечима: дітям, родичам і друзям, колегам, моїм Учителям, знайомим, прихильникам і навіть тим, яким я зовсім не до душі, - ви всі надихаєте й робите тією, якою без вас не могла б бути  .

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.

2023