Найбільша розкіш у нашому суворому й серйозному житті - перетинатись із людьми, в яких є чого повчитись. За появу таких людей в твоїй біографії слід дякувати, а за самих цих людей - хапатись і не відпускати. Не знаю, скільки Дике Поле збере в прокаті, але ще довго буду дякувати небесам за можливість працювати з цими фантастичними людьми - Ярославом, Володею, Наталкою, Сергієм Михальчуком, неймовірним акторським складом (ну так, трішки офіційно, просто хочеться назвати всіх, а там, крім головних героїв ще весь Старобільськ знімався).
Вони схожі на матросів, які самі подубували свій танкер. Але виявилось, що в місті, де вони його побудували, немає моря. Тоді вони взяли свій танкер і перетягнули його до найближчого порту. Ну і попливли. Тому що відсутність моря - не привід не плавати. А відсутність сприятливих обставин - не привід відмовлятись від своїх мрій.
Коли-небудь, в старості, я напишу про вас мемуари. Щоправда, перебрешу там усе, напишу, що це я все вигадав, а ви просто допомагали. Мені повірять - я на той час буду почесним пенсіонером Луганської області.
Дякую вам, ви дуже-дуже запеклі й круті.
Від сьогодні "Дике Поле" в прокаті!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.